Серія німецьких стандартів DIN 1820 встановлює єдині норми для контролю розмірів та геометрії будівельних конструкцій. Центральним документом цієї групи є DIN 18202, який описує допустимі відхилення під час зведення будівель та споруд. Ці норми допомагають узгодити інтереси замовника та підрядника, мінімізуючи суперечки, пов'язані з точністю розмірів.
Для замовника важлива реалізація власних ідей та вимог до зовнішнього вигляду, а для фахівця – зручність експлуатації та технічна точність. DIN 18202 та супутні стандарти, включаючи DIN 18201, регламентують параметри, при яких конструкція зберігає функціональність і безпеку, навіть якщо є незначні відхилення.
Популярні вхідні двері
Вхідні двері на складі з доставкою та установкою по Києву
Область застосування DIN 18202
DIN 18202 охоплює такі групи допусків, що застосовуються у будівництві будівель:
- Граничні розміри – допустимі відхилення довжини, ширини та висоти елементів.
- Допуски площинності – допустимі нерівності поверхонь стін, підлог та стель.
- Кутові допуски – точність кутів та перетинів площин.
Кожна група оцінюється окремо. Це означає, що навіть якщо кутові параметри відповідають нормі, розміри чи площинність можуть мати допустимі відхилення.
Особливу увагу у стандарті приділено спірним моментам – наприклад, визначення рівня підлоги. DIN 18202 вводить чіткі таблиці з допустимими значеннями, які дають змогу порівнювати результати вимірювань на будь-якому етапі будівництва.
Граничні розміри
Стандарт DIN 18202 визначає максимально допустимі відхилення для габаритів будівлі, дверних та віконних отворів. Відповідно до DIN 18201, граничний розмір – це різниця між фактичним та номінальним значенням.
Так, за номінальної довжини 3–6 метрів допустиме відхилення може становити до 16 мм, незалежно від напрямку відхилення. При збільшенні розмірів допускається і більше відхилення, але не більше ніж 30 мм. Для коректної перевірки розміри вимірюються на відстані 10 см від краю, щоб уникнути впливу кутових дефектів.
Допуски площинності
DIN 18202 визначає норми рівності для різних типів поверхонь:
- чорнові стелі та підлоги,
- промислові та плиткові покриття,
- готова підлога та стіни.
Відхилення визначаються за допомогою вимірювальної рейки або нівеліру. Відстань між рейкою та поверхнею (так званий крок) не повинна перевищувати вказані у таблиці значення.
Наприклад, для готових підлог з міжточковою відстанню 10 м допускається різниця за висотою не більше 12 мм. Це гарантує, що поверхні будуть придатні для укладання покриттів для підлоги, плитки та інших матеріалів.
Кутові допуски
DIN 18202 також регламентує відхилення по кутах. Вимірювання виконуються за допомогою спеціального калібру, при цьому точки виміру повинні знаходитися не ближче 10 см від кута, щоб уникнути спотворень.
Для коротких ділянок довжиною до 1 м допускається відхилення до 6 мм, а для довгих – до 30 мм. Ці значення дозволяють зберегти точність під час будівництва навіть великих будівель, не створюючи зайвих вимог до виконавців.
Єдині процедури вимірювань
Серія стандартів DIN 1820 встановлює не тільки значення допусків, але і єдині методи їх перевірки. Це виключає різночитання між фахівцями та забезпечує повторюваність результатів.
У специфікаціях докладно описано:
- порядок встановлення точок вимірювань,
- перевірка розмірів фасадів та планів поверхів,
- оцінка зміщення опорних елементів.
Така уніфікація робить DIN 18202 найважливішим нормативом у будівництві, забезпечуючи точність, надійність та єдине розуміння вимог між усіма учасниками проекту.
Оставить комментарий Отменить комментарий
Все поля обязательны для заполнения